У повсякденному житті ми весь час стикаємося з різними наборами однорідних даних.Наприклад, купляємо на ринку овочі: картоплю, цибулю, моркву, помідори, гарбуз тощо.Ось і база даних утворилася.Всі овочі, та всі різні.Навіть в дитинстві ми гралися іграшками, що належали до "бази даних іграшки".Ведмедик, зайчик, кошеня, собачка....а ось лялька вже не з цієї бази!
Для полегшення пошуку потрібної інформації людство придумало багато засобів – універсальні енциклопедії та енциклопедії з предметних галузей, довідники й словники, довідкові бюро та інформаційні табло та ін.
Обсяги повідомлень, які накопичило людство, невпинно зростають.Так, при розкопках стародавнього міста шумерів Ур було знайдено понад 20 тисяч глиняних табличок з відомостями про звичаї давнього народу, його легенди та історичні події, що відбувалися понад 5 тисяч років
тому. Знаменита Александрійська бібліотека, яка була заснована в Єгипті у ІІІ ст. до нової ери, за різними джерелами містила від 100 до 700 тисяч рукописів. Сьогоднішні бібліотеки вражають обсягами різноманітних даних. Найбільшою у світі вважається Британська бібліотека в Лондоні,
яка нараховує понад 150 млн одиниць зберігання, а найбільша бібліотека нашої країни – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського в Києві нараховує понад 15 млн одиниць зберігання.
Учені запевняють, що зберігання великих обсягів даних виправдано тільки за умови, якщо пошук потрібних даних здійснюється швидко і подаються вони в доступній для розуміння формі. Ці умови забезпечують сучасні технології зберігання даних. Основою цих технологій є комп’ютеризовані бази даних (БД).
База даних – це впорядкований за певними правилами набір
взаємопов’язаних даних.
 |
| Віктор Глушков |
Перша в Україні комп’ютерна база даних була розроблена в ході робіт з проектування і експлуатації електронної обчислювальної машини «Київ» (1959 р.). ЕОМ була розроблена для обчислювального центру Академії наук УРСР Л.Н. Дашевським, К.Л. Ющенко, К.О. Шкарабарою, С.Б. Погребинським під науковим керівництвом Б.В. Гніденка та В.М. Глушкова.
Віктору Михайловичу Глушкову (1923–1982) (див.фото) належить цикл робіт з використання ЕОМ в управлінні не тільки в межах одного підприємства чи організації, а всієї країни. Це
він розробив проект Загальнодержавної автоматизованої системи збирання та опрацювання інформації для обліку, планування й управління економікою країни.Основу цієї системи повинні були складати бази даних або, як їх називав В.М. Глушков, «банки даних». У 1975 р. він казав: «Уже в найближчі десятиліття в ряді високорозвинених країн будуть створені так звані національні банки даних».
Створення подібних банків даних, як і прогнозував В.М. Глушков, докорінно змінило роботу і науковця, і інженера, і журналіста.
Дякую за інформацію!
ОтветитьУдалить